Для запобігання йододефіциту йодована сіль додається в продукти масового споживання. Одним з найчастіше споживаних населенням продуктів харчування є хліб. Введення його в рецептуру компонентів, що мають корисні властивості, дозволяє ефективно вирішувати проблему профілактики різних захворювань, пов'язаних з дефіцитом необхідних речовин.

Переваги використання хліба, збагаченого йодом, для профілактики йодної недостатності очевидні:

• Хліб є традиційним продуктом харчування, який споживають усі групи населення незалежно від віку й соціального положення

• Споживання хліба постійне на протязі року (не залежить від сезону), він є серед найбільш широкодоступних продуктів харчування

• Хліб споживається на протязі 1-2 днів після покупки, що запобігає втратам йоду при зберіганні

• Додавання йодованої солі не змінює смаку і запаху хліба, поліпшує його органолептичні властивості.

Вживання хліба, що містить йодовану сіль, забезпечує організм людини життєво необхідним мікроелементом - йодом.

Йод належить до мікроелементів харчування: добова потреба в ньому становить 100 - 200 мкг. За все життя людина споживає всього 3-5 г (близько чайної ложки) йоду. Особливе біологічне значення йоду полягає в тому, що він є складовою частиною молекул гормонів щитовидної залози, які надходять у кров і регулюють усі життєві процеси в організмі.

Дефіцит йоду не завжди має виражений зовні характер. Тому він одержав назву «прихований голод». На ранніх стадіях ці хвороби практично не турбують хворих і звернення до лікаря, як правило, відбувається вже на стадії видимого на око збільшення щитовидної залози - зобу. Крім того, щитовидна залоза може зменшуватися в розмірі - тоді мова йде про атрофію залози. На тлі збільшення щитовидної залози також можуть утворюватися вузли, які іноді перероджуються як у доброякісні, так і злоякісні пухлини.

У результаті недостачі йоду в організмі щитовидна залоза починає збільшуватися в розмірі. По мірі росту виникає відчуття тиску в області шиї, в горлі, задишка при навантаженні, сильному хвилюванні або певному положенні голови. При значному збільшенні щитовидної залози можуть з'явитися ознаки, що вказують на здавлення органів шиї. Хворих турбує утруднення при ковтанні (за рахунок здавлення стравоходу), задишка, що підсилюється в положенні лежачи на спині, сиплість голосу. З появою таких симптомів слід негайно звернутися до лікаря.

У запущених випадках при відсутності лікування може розвитися гіпотиреоз. Гіпотиреоз - це захворювання щитовидної залози, при якім знижується вироблення гормонів. При цьому з'являються підвищена стомлюваність, слабкість, сонливість, апатія, закрепи, погіршення пам'яті, сухість шкіри, набряклість обличчя й кінцівок.

Найбільшу небезпеку йодний дефіцит представляє для жінок, особливо вагітних та тих, які годують, дітей і підлітків. У жінок, що мають йодний дефіцит, як правило, потерпає дітородна функція: порушується менструальний цикл, розвивається безпліддя, багато страждають викиднями й передчасними родами. У дітей, народжених у жінок, що мали під час вагітності виражений дефіцит йоду, може розвитися розумова відсталість (кретинізм), яка часто поєднується з глухонімотою, косоокістю або відставанням у рості (карликовістю).

Йодний дефіцит, що  виник у дитячому й підлітковому віці, приводить до формування зобу, затримки фізичного й розумового розвитку. Такі діти відстають від однолітків у рості, погано вчаться, у них уповільнюється статевий розвиток. Особливо високий ризик виникнення йодного дефіциту в підлітків, коли потреба гормонів щитовидної залози зростає через швидше їх використання в процесі активного росту й більш швидке використання йоду, що потрапив до організму.

За статистикою, індекс інтелектуального розвитку (IQ) у людей, що проживають у йододефіцитних регіонах, нижчий, чим у людей, що одержують достатню кількість йоду. На думку експертів ВООЗ, недостатність йоду є найпоширенішою формою розумової відсталості, якій можна запобігти.

Нормальне функціонування щитовидної залози дозволяє організму гармонійно розвиватися, забезпечує правильний обмін речовин, нормальний рівень гемоглобіну в крові, ефективну роботу серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату, активність, підвищений імунітет і інтелектуальний потенціал.