Коровай – це  окраса весільного столу, символ достатку та щастя, сонця та плодючості.

Випікання короваю — один із найпоширеніших весільних обрядів, який символізував освячення громадою новоствореної родини. Українці пекли багато видів весільного хліба: коровай, дивень, теремок, гільце, лежень, полюбовники, шишки, гуски, калачики, кожен з яких виконував специфічну обрядову функцію.

Пишність, величина та смак короваю символізують статус майбутньої сім’ї. При випіканні чи замовленні короваю варто пам’ятати: він не повинен бути ні занадто малим, ані занадто важким. Адже його доведеться тримати на руках під час весільної церемонії. Оптимальна маса – 3-4 кілограми.

Вважають, який буде коровай, таким буде і життя молодих. Якщо весільний хліб красивий – життя сім’ї буде вдалим; якщо коровай трісне навпіл – до розлучення; якщо коровай западеться - також недобре; якщо коровай дуже загнітився, то невістка чи зять будуть дуже сердитими. Традиція випікати коровай давня, як і сам наш народ. Не зважаючи на те, багатий чи бідний одружувався, коровай на весіллі мусив бути.

Український весільний коровай печуть із найкращого борошна, із тіста на маслі, яйцях. Зверху його оздоблюють виробами з тіста: шишками, голубками, жайворонками, качечками, квіточками, колосками. А також прикрашають зеленню барвінку, червоними стрічечками, ягодами або цвітом калини. Адже калина – то один з найдавніших символів щирого і чистого кохання.

Наявність короваю на весіллі свідчила про закінчення юнацького періоду в житті нареченого та нареченої.

Особливий весільний хліб випікають практично у всіх народів Європи. Наприклад, у британців він пройшов шлях трансформації від груди солодких булочок до фігурок нареченого та нареченої у хвилях крему.

http://www.tamada.lviv.ua/

http://malecha.org.ua/